Розвиток креативності та правової компетентності школярів
шляхом вирішення проблемних ситуацій
на уроках правознавства
Лучик Сергій Миколайович,
вчитель правознавства середньої ЗОШ
І-ІІІ ступенів с.Подвір’ївка
Кельменецького району,
спеціаліст І категорії
Знання права заслуговує
найвищої шани
Ульпіан
Відомий мандрівний філософ Г.С.Сковорода вважав, що людина протягом життя має шукати і знайти щастя. Звичайно, школа не знає, де воно знаходиться, але її завдання – підготувати дитину до пошуків, тобто випустити у самостійне доросле життя із належним багажем знань. Епоха інформаційного суспільства в ХХІ столітті висуває нові вимоги до освіти і виховання сучасної людини. Суспільство потребує особистість, яка здатна визначити власну активну життєву позицію, може самостійно приймати рішення.
Найголовнішим завданням, яке ставлю перед собою, як вчителем, - формування гармонійно розвиненої, освіченої, самостійно і свідомо мислячої, законослухняної, соціально активної й морально свідомої, молодої людини, яка має почуття громадянської відповідальності, високі духовні, моральні якості, є носієм кращих надбань національної та світової культур, здатна до самовдосконалення, людину, яка проведе в життя свою незалежну думку.
У своїй роботі керуюсь принципами:
- доступності, наочності, толерантності, поваги до особистості житини,
- особистісно-орієнтованого, індивідуально-диференційованого підходу,
- поєднання навчання і виховання,
- гуманістичної спрямованості, розвитку унікальної своєрідності кожної дитини.
Метою моєї педагогічної діяльності є відмова від авторитарної та перехід до педагогіки партнерства, коригування поведінки учня, його ставлення до оточуючого світу.
В основу досвіду покладено розвиток креативності та правової компетентності учнів шляхом оптимізації специфічних підходів до вивчення навчального предмета в позаурочний та урочний час: створення проблемних ситуацій, постановку проблемних завдань. Переконаний, що використання проблемних ситуацій на уроках, дає змогу:
- активізувати пізнавальну діяльність учнів;
- підвищити рівень мотивації;
- розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності;
- пожвавити мовленнєву активність учнів;
- забезпечити міцність набутих знань та вмінь.
З проблемним навчанням пов'язані такі імена, як Ж. Руссо, Ф. Дістервег, М. Пирогов, К. Ушинський. Історія проблемного навчання розпочинається з уведення дослідницького методу, більшість правил якого були розроблені Джоном Дьюї, американським педагогом, психологом та філософом. Він запропонував усе навчання побудувати як самостійне вирішення проблем. На думку багатьох психологів та дидактів (Т. Кудрявцев, О. Матюшкін, В. Краєвський, І. Лернер та ін.), проблемна ситуація є центральною ланкою проблемного навчання. Це ситуація, що викликає в учнів усвідомлену трудність, шлях подолання якої потрібно шукати. Тому створюю проблемні ситуації постановкою проблемних завдань, написаних заздалегідь на дошці, щоб протягом усього уроку учні звертали увагу; організацією дискусій на уроці; пошуковою роботою школярів; постановкою проблемного завдання; переглядами епізодів документальних чи художніх фільмів, уривків із мультфільмів.
При виборі проблемних ситуацій звертаю увагу на те, щоб вони відповідали змісту і цілям навчання, були складними, несли протиріччя, охоплювали широке коло дрібних питань, були захопливими і водночас логічними та дискусійними, передбачали різні пропозиції вирішення та оцінки. При цьому використовую різноманітні методи дослідження (додаток 1).
Майже кожен урок розпочинаю з проблемного запитання такого характеру: завершити твердження, дати відповіді на запитання, знайти вирішення проблеми. Так, при вивченні теми «Ти – людина, значить маєш права», 9 клас, пропоную вирішення проблемного питання: «Що таке закон, яка роль закону у житті людини?» методом «Мозкового штурму». На уроці «Конституційні права і свободи людини і громадянина» учні намагаються розв’язати проблему, даючи відповіді на питання: «Чи відповідає Конституція нашої держави міжнародним стандартам з прав людини?».
Переконаний, що саме уроки правознавства є чудовим інструментом для розвитку в учнів активної життєвої позиції, високої громадянської відповідальності. Тому використовую різноманітні форми організації навчальної діяльності учнів (додаток 2).
Провідна ідея досвіду полягає у відмові від механічного перенесення знань, у проблемно-пошуковій діяльності учнів, які йдуть шляхом наукового дослідження до формування проблем, гіпотез, пошуку шляхів їх розв’язання, формування понять та їх пояснення. Здійснюю постійний супровід завдань для учнів, даю рекомендації, спонукаю їх до творчої діяльності.
Невід’ємним елементом уроків правознавства вважаю розминку (додаток 3), або міні-тренінг. За 3-5 хвилин можна з учнями повторити, закріпити необхідні правознавчі знання. Намагаюся критично оцінювати можливості розминки, розширити її функціональні межі.
Переконаний, маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання та вдосконалення. Так, на початку уроку в 9 класі розповідаю учням про ситуацію, свідком якої був сам: «Степан, учень 8-го класу поспішав до школи і перебіг дорогу, ледь не потрапивши під колеса легковика. Хлопець злякався, адже водій мало не в’їхав у ворота сусіда. Господар будинку вийшов на вулицю, добряче вилаяв Степана. Чи можна врегулювати таку ситуацію нормами і правилами?». Після відповіді учнів учитель називає тему уроку: «Що таке правила та як вони виникають. Які правила існують у суспільстві. У чому призначення правил».
Матеріалом правових ситуацій у педагогічній діяльності слугують і кінофільми відомих режисерів Л.Гайдая (кримінальне право), В.Меншова (сімейне) та ін. На перший погляд ситуації носять комедійний зміст, але за складністю не поступаються досить серйозним життєвим ситуаціям, що мають правовий зміст. Це фільми: «Кавказька полонянка», «Старики-розбійники», «Операція И..», «Діамантова рука» та ін. Використовую також і фрагменти мультиплікаційних фільмів (додаток 4).
У процесі педагогічної діяльності прийшов до висновку, що ігри (ділова гра: «Я – підприємець» рольова гра: «Працевлаштування та звільнення працівника», «Судова справа», « Виборчий марафон», « Аукціон» та ін.), моделювання, розв’язування правових задач, участь у семінарах і диспутах сприяють формуванню креативної особистості.
Сократ вважав, що істина народжується в суперечці. Ці слова не втратили актуальності і сьогодні, тому для зацікавлення учнів проводжу дискусії. Наприклад, при вивченні теми «Що таке сім’я і шлюб» (9 клас), школярі роздумують над важливістю знання та дотримання норм сімейного права.
У своїй роботі активно використовую ще один метод – «займи позицію». Цей метод передбачає проведення дискусії з певної теми, виявлення прихильників тієї чи іншої позиції, аргументоване обговорення питання. Він дозволяє висловлювати і обґрунтовувати власну точку зору щодо дискусійного питання. Для застосування цього методу розміщую плакати: «за», «проти». Учасники дискусії повинні зайняти позицію – підійти до одного з плакатів із написом, що відбиває їх ставлення до проблеми. Кожен учасник повинен висловити не менше двох аргументів на підтримку своєї позиції (наприклад, під час вивчення теми «Які особисті немайнові та майнові права і обов’язки мають подружжя», 9 класі).
Практикую також і розв’язання творчих завдань. При вивченні теми «Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні» у 10 класі пропоную провести міні-дослідження, проаналізувавши останні повідомлення телевізійних новин, газет та офіційних сайтів мережі Інтернет, підготувати інформацію на тему: «Які законодавчі ініціативи потрібно внести у розвиток місцевого самоврядування?»
Працюючи над розвитком креативності та правової компетентності школярів, спираюся на активну модель навчання та частково на інтерактивну (робота в парах, групах), яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Парну і групову роботу найчастіше проводжу на етапі застосування знань. Це може відбуватися одразу після викладу нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку. Перед поясненням нової теми перш за все поновлюю в пам’яті учнів опорні знання за допомогою гри «Незакінчене речення» (додаток 5), «Знайди помилку» (додаток 6), «Доповни зміст» (додаток 7), у вигляді правових диктантів (додаток 8), юридичних анаграм (додаток 9), юридичного рівняння (додаток 10) та ін.
Право – це наука аналізу і доказу. Тому під час аналізу правових ситуацій, для певного розуміння причин, які призвели до розуміння того чи іншого важливого в минулому рішення використовую такі методи, як «дерево рішень», де учні вчаться розуміти механізм прийняття рішень, «діалог Сократа» та структуровані дебати. Ці методи є ефективним засобом вироблення в учнів вміння зрозуміло і логічно сформулювати свою позицію, знаходити переконливі факти і аргументи на підтримку власної позиції.
Для усної перевірки пройденого матеріалу дуже рідко залишається достатня кількість часу на уроці. Тому я використовую письмові перевірочні роботи. Лист дозволяє учневі в стислому вигляді викласти свої думки, систематизувати їх. Одним з видів таких завдань є написання есе. Цей вид робіт особливо ефективний, якщо школярі пишуть його «по гарячих слідах», не продумуючи ретельно план і структуру. Можна давати завдання написати есе на будь-якому етапі уроку, також можна використовувати в якості форми домашнього завдання. Так, під час вивчення у 9 класі теми «Що таке кримінальна відповідальність і кримінальне покарання», пропоную учням на домашнє завдання написати есе на тему «Смертна кара: за і проти».
Проводжу роботу над створенням інформаційних проектів: «Взаємні права і обов’язки батьків і дітей» (9 клас), «Екологічне право» (10 клас).
Я переконаний, що формування компетентної особистості на уроках правознавства є явищем багатогранним і складним. А правильний вибір шляхів сприяє формуванню світоглядних орієнтацій особистості, виробленню власної стратегії життєдіяльності, самоідентифікації та самореалізації у сфері суспільного життя.
Не менш важливою для розвитку правової свідомості учнів є організація позакласної діяльності (тематичні вечори, брейн-ринги, турніри, виступи волонтерів, привітання прикордонників із Днем державної прикордонної служби та ін). Проводячи виховні заходи, ставлю за мету формування зацікавленості в учнів у вивченні нормативно-правової бази, де закріплені права дитини; розвиток уміння використовувати свої знання на практиці; виховання почуття патріотизму, свідомої громадської позиції.
Тернистий шлях удосконалення... Що це? Злети та падіння, чорне та біле, сум і радість. Хто це не проходив? Але, долаючи певні труднощі, людина розвивається. Моє завдання, як вчителя правознавства, є в тому, щоб підготувати законослухняного громадянина з високим рівнем правової компетентності. Отже, базуючись на цьому, думаю, що впевнено крокую до самовдосконалення, до професійного зростання.
Вірю у знання та професіоналізм, бо вони завжди непереможні.
МАЙСТЕР-КЛАС
.
Лучик Сергій Миколайович,
вчитель історії та правознавства
середньої ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Подвір’ївка,
спеціаліст І категорії,
стаж роботи 15 років
ТЕМА МАЙСТЕР-КЛАСУ: «Розвиток креативності та правової компетентності учнів шляхом використання проблемних ситуацій на уроках правознавства»
МЕТА:
- передача вчителем-майстром свого досвіду роботи шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності;
- спільне відпрацювання методичних підходів учителя, ухвалення рішення;
- рефлексія власної професійної майстерності учасниками майстер-класу;
- надання допомоги учасникам майстер-класу у визначенні завдань саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти й самовдосконалення.
- ОБЛАДНАННЯ
- 3 ноутбуки (для роботи в трійках);
- Завдання для роботи в групах;
- Уривки із мультфільмів з теми;
- Наочність (картинки, що вказують на професії, «риб’яча кістка» та ін.)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми з вами проведемо майстер-клас, мета якого – передати нові, цікаві та продуктивні методи роботи учнів на уроці.
Але перед тим, як оголосити його тему, я б хотів звернути вашу увагу на епіграф.
Якщо ти хочеш більше мати,
Тоді працюй, працюй, мій брате,
І не жалій ні сил, ні рук,
Доколи в грудях серця стук.
Тому я пропоную вам так працювати, щоб не жаліти ні сил, ні рук.
Кожна професія вимагає від людини певних якостей. Наприклад кухар. Якщо кухар гарний, то йому достатньо посуду, щоб приготувати гарну страву. Якщо гарний художник, то йому достатньо фарб, щоб створити картину. Якщо гарний будівник, то йому достатньо чіткі креслення та інструменти, щоб створити будівлю. А з учителем дещо все інакше. Йому необхідні перш за все міцні знання. По друге, всі ми вчителі трохи актори, тому що кожен урок - це невеличка театральна вистава. І ще на сьогоднішній день ми не можемо працювати без комп’ютерної підтримки, адже це вимагає від нас час.
(в ході вступу вчитель звертає увагу присутніх на малюнки, закріплені на дошці магнітами)
Сьогодні ми будемо говорити, як можна сприяти розвитку креативності та правової компетентності особистості школяра. Тому що інакше вижити в сучасному суспільстві і бути конкурентноспроможному не можна.
Отже, тема нашого майстер-класу «Розвиток креативності та правової компетентності учнів шляхом використання проблемних ситуацій на уроках правознавства». (СЛАЙД)
Які цілі та завданнями проблемного навчання повинні бути на вашу думку? (СЛАЙД)
- набуття знань, умінь, навичок;
- засвоєння засобів самостійної діяльності;
- розвиток пізнавальних і творчих здібностей.
Що повинен робити учитель на вашу думку? (СЛАЙД)
- створює проблемну ситуацію;
- формує проблемне завдання;
- розв’язує його, демонструючи етап розв’язання проблем, послідовність міркування, зразок міркування
Які завдання виконує учень? (СЛАЙД)
- сприймає,
- усвідомлює,
- осмислює,
- запам’ятовує знання про хід розв’язання цілісної проблеми;
- міркує разом з учителем.
Майбутнє світу – в навчанні; а місія освіти полягає в тому, щоб змінити життя учнів і допомогти виховувати громадян, які зможуть жити і продуктивно працювати за нових умов. Тому проблема правової компетентності особистості є основною проблемою освіти ХХІ ст. - вироблення дієвих механізмів, методів сприяння розвитку компетентності особистості педагогічними.
Сучасний учитель повинен застосовувати на свої уроках такі завдання, які сприяли б не тільки розвитку нової особистості, а й завдання, які би були спрямовані на розвиток творчих здібностей школярів.
Правова компетентність належить до ключових, найголовніших якостей молодої людини. Вона полягає в здатності активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки в умовах розвитку демократичного суспільства.
Під проблемним навчанням розуміється така організація навчальних занять, що припускає створення під керівництвом учителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів з їхнього розв'язання. Використання технології проблемного навчання на уроках сприяє глибокому засвоєнню знань, одночасно формуючи розвиток дитини. На таких уроках успіху досягають навіть найслабші учні. Вони приєднуються до пошуку істини і непомітно для себе включаються в колективний діалог. Як же підвести учнів до формулювання проблеми? Уміння бачити проблему там, де вона є, не менш важливе від уміння її вирішити.
Отже, щоб сформулювати проблему, яка випливає з даної ситуації, необхідно чітко визначити одну і другу суперечливі інформації. Здійснюючи операцію порівняння, встановити між ними різницю чи їх тотожність і розв´язати цей «розумовий конфлікт», сформулювавши проблему, або, як інколи кажуть, проблемне запитання. Запитання «чому?», яке виникає унаслідок проблемної ситуації, є лише першим і необхідним кроком до формулювання проблеми, а для її остаточного формулювання необхідно всебічно і глибоко проаналізувати саму проблемну ситуацію.
Зараз шановні колеги я пропоную скласти правову проблемну ситуацію на основі перегляду мультфільмів де порушуються права дитини і дати відповідь на запитання.
(робота в трійках. У кожної трійки – ноутбук, на робочому столі якого уривки із мультфільму, де порушено права особистості)
1. Які права були порушені ?
2.Під який нормативно-правовий акт вони підпадають?
(висновки груп)
Під час вивчення навчального матеріалу учням я пропоную розв’язок проблемних завдань трьох видів. Перший з них - підготовчий, на якому учні готуються до розв’язування проблемних завдань. Сюди входить перевірка стану знань учнів, необхідних для розв’язання цих завдань. Для другого етапу – основного – характерним є проведення експериментальних уроків. Третій етап – контрольний, на якому перевіряється ефективність проведеної роботи.
А зараз я вам пропоную побути у ролі учнів. Для цього ми з вами знову працюємо в трійках але завдання буде дещо інше: я вам пропоную витяг з правових документів України, а також одну з проблемних ситуацій. Ваше завдання - дати відповідь на проблемну ситуацію користуючись витягами з нормативно-правих актів, при цьому використовуючи такий алгоритм дій:
Алгоритм дій (СЛАЙД)
Постановка проблеми
|
Визначення шляхів її розв’язування
|
Вибір оптимального шляху
|
Розв’язування проблеми
(робота в трійках. Учасникам роздаються завдання на листках паперу. Кожній трійці – 1 завдання.)
1.Розв'яжіть ситуацію
Громадянин К. подав заяву до державного органу РАЦС про реєстрацію шлюбу з громадянкою Л. Через декілька днів до ор¬гану РАЦС прийшла громадянка С. та попросила не реєструва¬ти шлюб громадянина К., оскільки вони проживають з ним ра¬зом уже декілька років. Усі сусіди й знайомі вважають їх чо¬ловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстрований.
.1. Дайте правовий аналіз ситуації.
2. Чи зміниться ваше рішення, якщо виявиться, що в громадянина К. та громадянки С. є спільна дитина?
2.Розв'яжіть ситуацію
Іван, 16 років, та Олексій, 17 років, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно лаялися й образили відвідувачів та охоронника нічного клубу, який намагався їх вивести на вулицю.
- Дайте правову оцінку ситуації.
- Чи буде дане діяння адміністративним правопорушенням?
- Як ви гадаєте, яким чином вплине на розгляд справи вік правопорушників?
3.Розв'яжіть ситуацію
Батьки 16-літнього Максима виїхали на постійне місце проживання до Німеччини. Вони вирішили прийняти громадянство Німеччини, а Максим забажав лишити українське громадянство, та його батьки не погодились і подали документи щодо виходу з громадянства України.
1. Дайте правовий аналіз ситуації.
2. Як ви вважаєте, чи має право Максим обирати громадянство?
2. З якого віку дитина може це робити?
Третім етапом у реалізації технології проблемного навчання є висунення гіпотез щодо шляхів розв´язання сформульованої проблеми. Гіпотеза — це своєрідна стратегія вирішення проблеми. її створення можливе тільки тоді, коли учні дуже глибоко вникнуть у суть самої проблеми, усвідомлять її глибину.
Структура методу проблемного вивчення матеріалу включає в себе такі етапи (СЛАЙД)
- створення проблемної ситуації;
- формулювання проблеми;
- висунення гіпотез;
- перевірка висунутих гіпотез;
- аналіз результатів перевірки гіпотез;
- висновок і узагальнення;
- повернення до проблемної ситуації.
Протягом уроку учні разом з учителем можуть висунути декілька гіпотез вирішення поставленої проблеми. Кожну з гіпотез треба перевірити. Отже, наступний етап технології проблемного вивчення матеріалу — перевірка висунутих гіпотез. Висновок і узагальнення як елемент методу і технології не є, однак, остаточною ланкою в ланцюгу міркувань, хоч і виділяє ті знання, які нарешті отримали учні. Остаточну крапку ставить повернення до проблемної ситуації. Коли знову повертаємося до проблемної ситуації, то з погляду отриманих знань з´ясовуємо, а чому, власне, виникла ця ситуація, і даємо їй пояснення.
При висуванні гіпотез я використовую креативне вирішення проблемної ситуації. Прикладом для цього є вправа «ФІШБОУН» - риб`яча кістка. Автором цієї вправи є японський професор КАУРА ІШАКУРА. Це - метод структурного аналізу причино-наслідкових зв`язків.
(на дошці – малюнок риб’ячої кістки, на який в ході обговорення прикріплюються відповіді учасників)
Голова - це певна проблема, кістки аргументи за і проти, хвіст-вирішення проблеми. Ця вправа формує критичне мислення і нестандартний підхід до вирішення ситуації.
Ми зараз разом з вами попробуємо скласти свою рибку. Наш ФІШБОУН буде використовуватись за темою, яка вивчається в 10 класі - «Юридична відповідальність». Проблемне питання буде звучати так: «Смертна кара –за і проти…».
Аргументи: «за» - нижній ряд кісток, «проти» – верхній ряд.
(висловлювання учасників – «вільний мікрофон»).
Підсумок: таким чином діти повинні зрозуміти, що є питання, на які однозначних відповідей немає.
Які на вашу думку переваги цієї вправи?
(думки учасників - «вільний мікрофон»)
Переваги проблемного навчання полягають у тому, що вчитель: вчить мислити логічно, науково, творчо; робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим для учнів; сприяє формуванню стійких знань, так як матеріал, самостійно здобутий учнем, міцно зберігається в пам’яті; впливає на емоційну сферу учнів, формує почуття впевненості у своїх силах, радість та задоволення від напруження розумової діяльності; формує в учнів елементарні навички пошукової, дослідницької діяльності; активно сприяє розвитку позитивного ставлення та інтересу як до даного навчального предмету, так і до навчання взагалі.
Недоліками проблемного навчання є...
(думки учасників - «вільний мікрофон»)
Аналізуючи всю послідовність етапів проблемної технології, бачимо, що самі знання учні отримують ніби то як побічний продукт, адже головна увага була приділена власне розв´язанню проблеми. Як бачимо, при проблемному навчанні нові знання учень отримує не в готовій формі, а внаслідок своєї розумової праці. Вони є його власним відкриттям, продуктом його розумової діяльності.
І на закінчення за допомогою «незакінченого речення» я хочу дізнатися, чому ви використовуватимете методи проблемного навчання в своїй педагогічній діяльності.
«Я буду використовувати проблемне навчання тому що…» (думи учасників)
Отже, проблемне навчання має як свої переваги так і недоліки. Тож потрібно поєднувати використання традиційного та проблемного навчання, які взаємно доповнюватимуть один одного і зводить до мінімуму недоліки.